Пошук
  • childrenagainstwar

ТВІР УКРАЇНСЬКОГО ШКОЛЯРА ЗАВОЙОВУЄ МЕРЕЖУ. ЗБИРАЄМО ХОКУ!


Яка чудова нагода, прочитати зранку екзотичного вірша — хоку, і почати з нього онлайн заняття в класі. Так зробила вчителька однієї зі шкіл міста Суми і зарядила натхненням своїх учнів. І це не випадково, адже традиція такого короткого вірша коріниться в змаганні учнів за найкраще, найточніше висловлювання. Тобто — це поетичний батл, коли учні нарощували висловлювання, додаючи до нього свої рядки і утворюючи різні поетичні жанри. Змагання точиться з часів середньовічної Японії і до наших днів.

Публікація твору четвертокласника Єгора Кушнаря дуже проста і щира. Трошки схибив з назвою жанру — дуже вже незвичне це — «хайку», а правильніше в однині — «хайка». Доволі часто використовують також «хоку», як було запропоновано в російській традиції. Висновок, який робить в тривіршах автор — «задовбали вже, Україна не спить, кляті м…лі» — популярні фрази, які нині звучать у серці кожного українця. Але Єгор вплів їх у стилі хоку — з певним поворотом, незвичним ракурсом поетичної думки. Зробив це дуже тепло…

А що б про ці хоку сказав класик японської поезії Мацуо Басьо. Перед війною якраз вийшов збірник його творів у перекладі Володимира Панченка. Вишукане ексклюзивне видання підготувало видавництво для дітей та юнацтва «Веселка». Жанр хоку — три рядки, сімнадцять складів… його вважають наймініатюрнішим жанром світової поезії. Хоку — суцільна східна метафора і тому не завжди доступна для розуміння європейському читачеві. Адже значення багатьох слів-символів нам достеменно невідоме. Сакура, лелека і кручений панич у японців означають набагато більше))


Таким чином хоку — це і мимовільне враження від побаченого і водночас мудрий філософський афоризм. Трошки майстер-класу для наших маленьких творців від метра. До речі, у його поезії також зустрічаються #nbsp;діти. Послухайте як сучасно звучать класичні хоку.

Сумно на душі:

Дім сусіда спорожнів,

Мов пусте гніздо…

Хто клене дітей,

Тим, мабуть, не до смаку

Навіть вишні цвіт.


Ну-бо дітлахи!

Вже берізка розцвіла:

Диню їсти час!


Друже-вартовий!

Чи тобі постукає

В двері куличок?

О, розлуки сум!

За стеблинку колоса

В розпачі держусь…

Велетень банан

Біля храму цілий сад

Листям затулив.


Тож нехай ці рядки і робота молодого сумчанина Єгора, написана в простому шкільному зошиті, надихає наших школярів на нові твори. Чекаємо від вас хоку для проєкту ДІТИ ПРОТИ ВІЙНИ.

0 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі