Вона завжди розпочинає свій майстер-клас з оповіді про таємничий сакральний зміст писанки. Колись про нього їй повідала бабуся – учасниця УПА, української повстанської армії. Старенька казала, що був випадок, коли вони зашифрували таємне послання на писанках і пронесли у великодньому кошику для повстанців. Чи було то направду, чи просто бабця хотіла зацікавити, заінтригувати онучку… Хто зна, але відтоді дівчина не припиняла шукати відповідь на питання – що ж написано на писанці… Вона вчить писанкарству інших. Ми зберегли ці миттєвості взаємодії в цілій галереї з фото. Гортайте!
Галинка Гамаль – скрипалька, педагог, мисткиня напередодні Великодня провела цілу низку майстер-класів для дітей. Сама львів’янка, але заміж вийшла в Чернівцях. Свекор відомий український скульптор Володимир Гамаль, чоловік – Славко, музикант, викладач та популярний відеограф. І найстаранніший учень – це син Іванко. Ось як він же сам старається розписати яєчко.
Почалося все в церкві, а Галина греко-католичка, тут дітки працювали над писанками особливо натхненно. Викладачка розповідає, що атмосфера храму, мабуть, найбільше підходить для цього сакрального заняття. «Я зазвичай пропоную дітям засвоїти мій улюблений мотив – класичну восьмикутну зірку. Вона називається зірка-ружа. А ще рожа, розета. Символізує сонце і врафнішню зорю. Цю зірку зустрічаємо також в різдвяному циклі, саме таку зірку носять колядники. Вона базується на різних формах хреста – прямого і рівнораменного хреста із загнутими на 90° ліворуч або праворуч раменами». В українській народній традиції ружа – незмінний символ любові. Часто такою писанкою молоді люди освідчувалися в коханні. Та й дітям цей малюнок легше дається, він геометричний і з романтичною історією.
Ну, а на виликодньому майстер-класі ще один акцент. Майстриня нагадує дітям і батькам про значення свята та його зв’язок з відродженням сил природи. Великодень розповідає нам про зціленням ран та неминучість перемоги добра над злом. Так, дослідник писанкарства Вадим Щербаківський припускає, що розговіння крашанкою відігравало для древніх українців у містеріях на честь бога сонця ту саму роль, що і пізніше причастя у християн. Тому у візантійській і руській гімнографії Христа називали «праведним, розумним мисленним сонцем». Галина ж на своїх майстре-класах має нагоду пояснити і показати на прикладі писанки значення вислову «Христос – це сонце, яке ніколи не заходить!» Діти радо сприймають таку символіку, вона зрозуміла і дуже естетична! На фото дітки простягають свої вироби наче маленькі сонечка!
Сама ж скрипалька має особливі вподобання. «Люблю писанку в чорному, жовтому і червоному прочитанні. Така класика. Взагалі на чорному, чорній ріллі особливо фактурно «звучать» яскраві барви життя» - розповідає Галина. Так і в кліпі, який вони з чоловіком Славком знали про мистецтво писанкарства, головна ідея – показати як кольори природи потрапляють у мистецтво. І зелена трава , і жовті квіточки кульбаби – все це дуже органічно поєднується в мініатюрному світі писанки. А ще одна деталь – кліп знімали біля будинку, на галявині. Молоде подружжя, яке вже створило багато спільних патріотичних відеоетюдів, переконане – ніякі обставини, відсутність матеріалів чи спеціальної апаратури не завадять вам творити. Варто лише забажати!
Між тим матеріали для майстер-класів потрібні. Це і фарби, і заготовки. Галина надає їх для дітей з власних коштів. А ще останнім часом займається арт-волонтерством. Так вона влаштувала благодійний аукціон на ще один свій витвір – намисто в техніці валяння. Зібрала 7000 гривень і передала їх на рахунок ЗСУ. Креативна в усьому, навіть у презентації.
Галина знає, що майстерність писанкарства не дається відразу. Це доволі складний процес. Скажімо свою писанку вона розписує три години. Тут вже фінал процесу.
Галиночка перші навички отримала в родині#nbsp;– навчалася від бабусі і від мами, яка також скрипалька, людина дуже натхненна і творча. А вже старшенькою бігала в Львівський музей під відкритим небом «Тарасів гай» і там годинами вчилася у майстринь секретам писанкарства. «Я в дитинству розписувала за взірцями. Тоді в нас були такі книжечки, дуже корисні. Нині, на жаль таких немає, – ділиться Галина. – Але можна зробити ксерокопії, це також допомагає бути в каноні, продовжувати традицію!» Ну, а в інтернеті ми знайшли цікаві публікації. Ось так виглядають знаки на буковинських писанках. У фондах Чернівецького обласного краєзнавчого музею є книжечка з традиційними писанкарськими мотивами. Jahrbuch des Bukowiner Landes-Museums, 1908 рік.
«Я не буду лукавити, що всі діти відразу полюблять писанкарство, - ділиться педагогічними секретами мисткиня. – Скажімо, нині для дітей-переселенців в Чернівцях проводять багато цікавих заходів, івентів. А мій майстер-клас триває від двох до трьох годин. Є дітки, які хочуть пошвидше завершити і піти. Але є й таку, які заглиблюються, дуже ретельно працюють. Я бачу як вони наче медитують, виписуючи гачечки, коників та зірочки. Це заняття здатне захопити, проникнути в душу».
Одна з організаторок майстер-класу з писанкарства Маша Черней Фалафівка написала про їхній жіночий Клуб Рогізна. «Скільки писанок у світі створили – стільки ж світла та добра на Землі. Не можеш простими словами передати те, що мовить сама душа ...навіть, якщо війна, все одно емоцію щастя не приховати. Це глибокий психологічний стан, який малює серце – в цей момент, коли рука одночас передає зображення. Доти буде світ – доки пишуть писанки . УКРАЇНА НА УВЕСЬ СВІТ _ ПИСАНКОВА!»
Команда проєкту ДІТИ ПРОТИ ВІЙНИ щиро вдячна за благодійну арт-діяльність для дітей, за натхнення і тепло, яке дітям дарують українські майстрині. Зі святом Великодня! Пам’ятаймо – Христос – це сонце, яке ніколи не заходить!
Comentários