Малюнок «Я УКРАЇНЕЦЬ» — Іванова Поліна, 13 років, м. Київ
Під гулами сирен, під вибухами рашистських снарядів, під час безперестанного плину новин вони… рефлексують. Українські діти душею і серцем проживають кожний день війни, проживають не безслідно. Кожен малюночок та написаний рядок є свідченням дитячої емпатії, думок та тривоги…
Юні українці знайшли прихисток власним емоціям у кольорах та образах. Малюнки наших героїв різні, але вони промовисті, емоційні та справжні. Мистецтво лікує, водночас малювання розкриває приховані бажання, емоції та проблеми, що зберігаються в підсвідомості людини. Сьогодні дитяче підсвідоме маленьких українців рветься на волю, аби звернути на себе увагу всього світу.
Посеред ночі будять нас сирени,
Ми прокидаємось й не знаєм, де ми.
Чому це сталося із нами?
За що ми платимо життями?
За що вкривається кров'ю Україна?
Бо вона жива? Бо вона сильна?
Бо ми нападем на іншу країну?
Ми, мирні люди? Ми хочемо миру!
Чому не залишите в спокої нас?
Чому не даєте жити без вас?
Бачимо страждання невинних людей.
Чому ви зачепили навіть дітей?!
Вони несли загрозу “русскому миру” ?
У вас нема серця, у вас руки в крові безупинно!
Скільки ми будем терпіти від вас
Знущань ні за що весь цей час?...
Перемога за нами, і знаєте чого?
У вас лиш смерть й суцільне зло.
А ми живі й ще здатні на добро!
Вірш Дарини Зайчук, учениці 9 класу, м. Рівне
Малювання допомагає пережити та зобразити власні емоції. Мабуть, через це малюнки українських дітей торкаються серця…
Малюнок «БЕЗ НАЗВИ» — Бердник Волеслав, 15 років, м. Київ
Малюнок «СТРАХИ ДИТИНИ» — Галика Марія, 13 років, м. Київ
1. Малюнок «ТРИВОЖНІ ДУМКИ ВЕЧОРАМИ» — Даша Хлипавка, 12 років, м. Київ; 2. Малюнок «НАДІЯ» — Літвінова Поліна, 14 років, м. Київ; 3. Малюнок «ДІТЯМ ПОТРІБНЕ СОНЦЕ» — Павлик Єва, 13 років, м. Київ; 4. Малюнок «НАСТРІЙ СЬОГОДЕННЯ» — Хлипавка Даша, 12 років, м. Київ; 5. Малюнок «ВЕСНА-СЛЬОЗА» — Стретович Марія 12 років, м. Київ.
Намалюю сонях
Сором, біль і трохи звинувачень —
Все злилося в безкінечний день.
Завтра буде краще? Та навряд чи…
Кожна ніч — неначе бюлетень.
Безкінечні сторінки новин.
Завтра буде краще? Та навряд чи…
Біль людей, що дивляться з світлин.
Кожен чув, але не кожен бачив.
Вірити у гірше небезпечно —
Намалюю сонях у думках.
Завтра буде краще? Безперечно.
Бо в душі є віра, а не страх.
Вірш Євгенії Макарчук